У поточній екосистемі криптоактивів новий механізм верифікації привертає увагу. Цей механізм ділить користувачів на дві категорії: користувачів, які пройшли верифікацію через KEY, та неавторизованих користувачів. Для тих, хто пройшов верифікацію через KEY, вся обчислювальна потужність, яку вони вносять через прямих підлеглих, буде конвертована в вільно обігові токени KEY. У порівнянні, обчислювальна потужність, внесена неавторизованими підлеглими, може бути обміняна лише на непередавані бали, які можуть бути знищені, але не можуть бути предметом торгівлі.

Щоб краще зрозуміти цей механізм, ми можемо уявити собі таку ситуацію: припустимо, ви успішно залучили 10 користувачів до мережі. Якщо 5 з цих користувачів пройшли верифікацію KEY, тоді обчислювальна потужність, яку вони вносять, буде генерувати обігові токени KEY. А залишок з 5 непідтверджених користувачів, чия обчислювальна потужність буде генерувати лише непереведені бали.

Ця диференційована стратегія розподілу доходів не лише заохочує користувачів завершувати KEY верифікацію, але й забезпечує мотивацію для здорового розвитку всієї екосистеми. Вона гарантує, що сертифіковані користувачі можуть отримувати матеріальні винагороди, а також зберігає активність участі несертифікованих користувачів через механізм балів. Така балансування може спонукати більше користувачів активно шукати сертифікацію, тим самим посилюючи безпеку та надійність усієї мережі.

Однак цей механізм також може викликати деякі проблеми. Наприклад, як забезпечити справедливість і прозорість процесу верифікації? Чи є можливість для балів несертифікованих користувачів у майбутньому перейти в токен? Відповіді на ці питання безпосередньо вплинуть на активність участі користувачів та довгостроковий розвиток усієї системи.